События 100-летней давности. Записки Солдата.Вехи. - Vehi
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n МАЛЕНЬКИЙ ЛЕШИЙ Глава вторая - Светлана Капинос В этой главе Олю тянет на приключения (любопытство, пожалуй, основная черта её характера!), она встречается с Младшей Русалкой и едва не вляпывается в историю... >>> Все произведения раздела Проза >>>
|
Поэзия : Вечный Промысел 4. Сарат (противление) - Евгений Сидоров продолжение следует... Поэзия : Я снова возвращаюсь в Ленинград... - Сергей Виноградов
Поэзия : Роняя слезы на дорогу ... - Николай Зимин Душа уставшая мечтала ,
О том , что не было и было .
Быть может , она что - то знала
О том , что сердце говорило ?..
Не знаю , что она просила ,
Несла какую просьбу Богу ?
Она лишь , знаю , отлюбила ,
Роняя слезы на дорогу ...
|