Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 9749 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 4,83
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Это одна из самых замалчиваемых тем в церкви. В нашей общине при благословении молодых задают вопрос: " Скольких детей примите?". И юнные влюбленные обещают:"Всех кого Бог пошлет!" И вот уже у тех, за кого молилась и я шесть, восемь, шесть, девять... И часто стыдливо отводим взгляд от измученной молодой матери... А в голове молотом стучит:"Что дальше?" Запретная тема. Те кто уже зародился должно дать жизнь. Неужели Бог желает дать непомерную нагрузку молодым семьям? У меня нет ответа. Хотелось бы поразмыслить. Комментарий автора: Дорогая Валентина!
Напишите мне по эл. почте.
Спасибо за отзыв.
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
